Новини

З нагоди 100-річчя затвердження Тризуба державним гербом УНР музейники зібрали науковців на засідання круглого столу

Національна ідентичність нині, як ніколи раніше, – на часі для кожного з нас. Це почуття нації як єдиного цілого в особі визначних традицій, культури, мови і політики.

Музей історії міста Хмельницького 22 лютого зібрав разом аудиторію таких знаних науковців, краєзнавців, геральдистів, як голова міської організації НСКУ, почесний краєзнавець України, кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних дисциплін ХГПА Юрій Блажевич; доктор історичних наук, професор НА ДПСУ Микола Кабачинський; доктор історичних наук, професор ХНУ Юрій Земський; Сергій Єсюнін, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник ХОКМ; Валентин Демський, кандидат психологічних наук, доцент НА ДПСУ; Віктор Адамський, кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних дисциплін ХГПА; Лілія Іваневич, кандидат історичних наук, докторант Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України; Валерій Куфльовський, видавець, редактор; Валерій Напиткін, письменник, геральдист; Дмитро Савчук, голова правління Товариства збереження «Січ» та Олександр Процун, голова Хмельницької скаутської організації «Пласт».

Крім того, на засідання круглого столу «Символи національної ідентичності» завітали педагоги НВК № 7, НВК № 4, СЗОШ № 18, СЗОШ № 21, СЗОШ № 24, НВО № 28, студенти ХГПА та інші небайдужі хмельничани. За підтримки Хмельницької міської ради та управління культури і туризму науковий колектив музею історії міста Хмельницького цей захід приурочив до 100-річчя затвердження Тризуба державним гербом УНР.

Гості та учасники круглого столу під час реєстрації та за традиційною брейк-кавою мали змогу детально роздивитися експозицію музею, а перед засіданням ознайомитися у мультимедійній формі з історією створення основних державних символів України – герба, прапора та гімну.

Засідання планувалося за такими напрямками роботи, як історія виникнення та історичне значення Тризуба; українська національна символіка як репрезентант національної ідентичності та успішно відбулося в рамках запропонованої тематики та запланованого часу.

Відкрила засідання круглого столу директор музею історії міста Хмельницького Галина Барабаш. Пані Галина зазначила, що мовою символів ще за часів трипільської цивілізації люди висловлювали свій стан душі, світогляд, розуміння великих істин та таємниць буття, а кожен символ, у свою чергу, з давніх-давен приховує в собі багатогранне глибоке значення. І саме символи є значною складовою створення національної ідентичності.

Національна ідентичність людини – це її ідентичність і почуття приналежності до однієї держави або однієї нації незалежно від свого юридичного статусу громадянства. Зміни традиційних орієнтирів (зокрема розмиття меж нації за рахунок інорідних елементів чи неприйнятних цінностей) можуть призвести, як правило, до розколу нації та громадянської війни.

До уваги поважної аудиторії було запропоновано шість доповідей. Першим доповідачем до слова запросили редактора та видавця Валерія Куфльовського, який розпочав свій виступ з того, що передав у фонди музею три краєзнавчі видання, котрі нещодавно вийшли друком у видавництві «Бедрихів край».

Пан Куфльовський зізнався, що, готуючи свою доповідь «Українська символіка та її еволюція», опрацював близько двадцяти книжок з цієї тематики, що дозволило доповідачеві зробити детальний аналіз поняття «символ», його походження та зовнішнього впливу на свідомість людини. Чи не найбільшу зацікавленість в аудиторії викликали аналітичне співставлення паном Валерієм символіки державних прапорів двох держав: України та Ізраїлю та детальний аналіз гербу Хмельницької області, який досі викликає певні дискутування серед знавців геральдики.

З цікавістю наукове товариство зустріло й доповідь відомого в Україні геральдиста, письменника, автора численних видань з геральдики Валерія Напиткіна. У своїй роботі «Сучасна геральдика ОТГ» пан Валерій окреслив проблеми сучасної геральдики, створюваної для об’єднаних територіальних громад за відсутності відповідної законодавчої бази.

Варто додати, що пан Напиткін є одним з найбільш популярних в Україні сучасних авторів гербів. Зокрема, на його рахунку авторство 88 гербів у Хмельницькій області та 130 по Україні.

Кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних дисциплін Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Віктор Адамський представив до уваги присутніх доповідь за темою «Утвердження національно-державних символів на Поділлі в контексті революційних подій 1917 р.».

Зокрема, пан Адамський у своїй роботі детально проаналізував стан українства на початку революції, зазначивши, що на той час воно мало великих опонентів. З величезними перепонами утверджувалися здебільшого в селянських і робітничих масах нові українські революційні символи. Завдяки участі товариства «Просвіта» у таких подільських містечках, як Ямпіль, Ладижин відбувалися засідання та мітинги, що розпочиналися виконанням гімну «Ще не вмерла України ні слава, ні воля» та декламацією шевченкового «Заповіту». У традицію активного масового використання під час маніфестацій поступово входять і такі наочні українські революційні символи, як портрети Тараса Шевченка та жовто-блакитні українські прапори. Таким чином, володіючи історичним фактажем, пан Віктор резюмував, що у самоідентифікації українців національні символи відігравали величезну роль.

Класифікацію орнаментальних мотивів подільських вишитих сорочок представила до уваги аудиторії кандидат історичних наук Лілія Іваневич.

Ілюстрована доповідь пані Лілії вмістила в себе чи не все різнобарв’я подільської веселки – від Буковинського, Центрального Поділля та багатих борщівських традицій до червоно-чорної стриманої палітри Західного Поділля.

Серед доповідачів своїми строями вирізнялися представники українських молодіжних організацій «Січ» і «Пласт», що діють у місті Хмельницькому. Зокрема, вони репрезентували присутнім на круглому столі історію створення цих організацій.

Так, Дмитро Савчук, голова правління Товариства збереження історії України «Січ», розповів про історію створення спортивно-руханкового товариства «Січ», наймасштабнішу його участь у Шевченківському здвигу, створення власного строю, спортивно-руханкового товариства «Луг». Пан Дмитро резюмував, що, попри безперечну користь у патріотичному вихованні підростаючого покоління, в нестабільні часи воєн та революцій буремного ХХ століття ці молодіжні організації намагались заборонити не тільки в Україні, а й у Польщі.

А Олександр Процун, голова Хмельницької скаутської організації «Пласт», розпочав свою доповідь з того, що ХХ століття відоме своїми війнами, та часом, коли українські патріоти двічі намагались заснувати і відновити Українську державу. Від пана Процуна аудиторія не тільки дізналась про історію українського пластунського руху, а й про те, що саме з учасників патріотичних молодіжних організацій свого часу сформувалося ядро Легіону Січових Стрільців, «Пласт» забороняли і в Україні, і в Польщі, а у 1929 році зі створенням Організації Українських Націоналістів (ОУН) в їхні лави вливаються і пластуни. Варто зазначити, що дев’ять генералів ОУН були пластунами, зокрема, один з них – голова проводу ОУН генерал Роман Шухевич. Присутні також дізналися і про пластівську діяльність в еміграції. Наостанок пан Олександр зазначив, що сучасні пластуни брали участь у всіх революціях, майданах, АТО, серед них є й загиблі; а сучасні військово-патріотичні молодіжні організації «Пласт» і «Січ» – це організації, котрі виховують українського лідера.

Також пан Олександр охоче відповів на запитання поважної аудиторії, з чого можна було дізнатись, що загальна чисельність пластунів у світі перевищує 15 тисяч осіб, з них в Україні – близького половини цього числа; на Хмельниччині наразі налічується близько 9 гуртків, один з яких – у Хмельницькому налічує близько 15 пластунів. Варто зазначити, що доля нинішнього директора музею історії міста Хмельницького пані Галини Барабаш також була пов’язана з цією діяльністю: у 90-х роках ХХ століття вона відновлювала «Пласт» в обласному центрі.

На завершення засідання журналіст, редактор та громадський діяч Богдан Теленько звернувся до організаційного комітету круглого столу та його учасників і гостей з пропозицією щодо включення в резолюцію звернення до Хмельницької облдержадміністрації про перегляд сучасного герба Хмельницької області, оскільки щодо доцільності використання в його зображенні певних символів виникають суперечки, які мали місце і в ході проведення круглого столу «Символи національної ідентичності» в музеї історії міста Хмельницького.

Варто додати, що по завершенні роботи над електронним варіантом доповідей та створенні відповідної резолюції планується видання збірника наукових тез круглого столу «Символи національної ідентичності» бюджетним коштом.

Електронна адреса музею: mimh@ukr.net

Веб-сайт: mimh.org.ua

Сторінка у Фейсбуці https://www.facebook.com/uamimh